Расчет стоимости доставки:

Form Object

 







 

Быстрая навигация:

 


Аннотация деятельности: доставка вантажів з Китаю, страхование грузов, доставка грузов, морськi перевозки, таможенная очистка груза, розрахунок стоимости растаможки, поиск фабрик Китая, консалтинг в Китае і т.i..

Костянтин шваль: Розміщуючи підприємства в порту, інвестори отримують гнучкі логістичні схеми

Група «Азово-Донське пароплавство» в даний час реалізує проект розвитку мультимодального транспортно-логістичного вузла «Ростовський універсальний порт» (РУП) в морському порту Ростов і будує річковий Усть-Донецький порт в Ростовській області. В останньому планується створити портово-індустріальний кластер, про участь в якому вже оголосив перший великий інвестор - група «Євраз», яка планує побудувати прокатний стан в безпосередній близькості до річкового терміналу. Це буде, мабуть, перший досвід розвитку портово-індустріальних зон в Росії. Про це, а також про хід будівництва РУП в інтерв'ю ІАА «ПортНьюс» розповідає генеральний директор ТОВ «Азово-Донська девелоперська компанія» Костянтин шваль.

- Костянтин Федорович, чому ви вирішили розпочати створення індустріально-портової зони, чи є успішні приклади аналогічних проектів за кордоном?

- Почнемо з того, що на півдні Росії зосереджені імпортно-експортні потоки, тому даний регіон завжди був привабливий для розвитку портових та логістичних проектів. Але багато порти у нас будуються, що називається, в «чистому полі», з розрахунком лише на перевалку, а не на розміщення виробництв.

Усть-Донецький же порт створювався ще в радянські часи з розрахунком на річний вантажообіг в 15 млн тонн. Таким чином, тут на сьогоднішній день вже є достатньо потужностей та інфраструктура, яку можна максимально використовувати. На обсяг 15 млн тонн на рік перевалки вантажів в цьому порту зараз вийти неможливо, оскільки немає такої вантажної бази (і за радянських часів через нього перевалювалися максимально 10 млн тонн на рік), тому і виникла ідея залучення інвесторів під будівництво промислових підприємств безпосередньо в порту, які створили б вантажну базу.

У Китаї, наприклад, дуже багато подібних проектів. Корпорації часто будують свої заводи поруч із портами. А в Південній Кореї є порт, де розміщений прокатний стан, як у нас хоче зробити «Євраз». Власне, ми й перейняли цей досвід.

Спочатку у нас була ідея перевалки в основному контейнерів, ми вивчали досвід європейських портів. І ми від неї не відмовляємося. На роботу з контейнерами серед іншого орієнтований «Ростовський універсальний порт», а в майбутньому, можливо, з ними працюватиме і Усть-Донецький. До речі кажучи, обидва порти пов'язані один з одним як залізницею, так і річкою. У «Ростовському універсальному порту» планується створення логістичного центру для контейнерних вантажів, зараз цей проект у стадії опрацювання бізнес-ідеї. Це будуть сервіси, пов'язані зі зберіганням, розмитненням, дистрибуцією.

- Ви згадали про плани «Євразу» про розміщення прокатного стану в Усть-Донецькому порту. Не могли б ви розповісти про них детальніше, а також про те, які ще підприємства заплановані до будівництва в портово-індустріальній зоні?

- Про перший великий проект, інвестором якого виступає група «Євраз», було заявлено в кінці 2010 року. В Усть-Донецькому порту група планує розмістити нове металургійне виробництво - надсучасний прокатний «Південний стан» потужністю до 2013 року не менше 450 тис. тонн дрібносортного прокату в рік. «Південний стан» буде отримувати квадратну заготовку з українського металургійного заводу ДМЗ ім. Петровського, що також входить до складу «Євраз Груп». Стан передбачається розмістити прямо в рамках терміналу, недалеко від власної причальної стінки «Євразу» з тим, щоб до району навантаження-вивантаження була мінімальна відстань.

Разом з тим, ми продовжуємо активний пошук інших вантажовласників для розвитку своїх портових проектів. В даний час ми ведемо переговори з декількома крупними російськими та міжнародними компаніями, зацікавленими у створенні зернових терміналів як в Усть-Донецькому, так і в «Ростовському універсальному порту». Також ведемо переговори з компанією, зацікавленої в перевалці цементу в Усть-Донецькому порту.

- Якою буде логістика доставки заготовок на стан «Євразу»?

- Вони будуть доставлятися сухопутним транспортом до Бердянська, а звідти судами річка-море або баржебуксірнимі складами прямо до Усть-Донецького порту. Ми розраховуємо, що по воді буде йти близько 80% заготовки з українського заводу. Таким чином, обсяг перевалки через порт складе близько 400 тис. тонн на рік. Інший обсяг металу буде транспортуватися на нове підприємство по залізниці, що пов'язано з обмеженнями в роботі порту в зимовий період.

- У чому головні переваги вибору Усть-Донецького порту для розміщення індустріальних підприємств?

- Справа в тому, що для всіх підприємств у цій зоні порт буде «якорем», до якого вони будуть тяжіти. Не обов'язково 100% вантажів цих підприємств будуть транспортуватися по воді. Наприклад, у випадку з заводом «Євразу», частина вантажів буде йти залізницею. Однак, приймаючи рішення розміщувати виробництва в безпосередній близькості від порту, інвестори отримують значні конкурентні переваги, так як тут їм надається можливість використовувати у своїх логістичних схемах не тільки залізну дорогу і автотранспорт, але і водний транспорт.

Наприклад, транспортування по воді тієї ж заготовки для підприємства «Євразу» буде обходитися дешевше, ніж іншими видами транспорту. Ну а якщо залізничні тарифи будуть знижуватися, то завжди можна переорієнтуватися на залізну дорогу. Таким чином, з'являється вибір, що дозволяє розробляти гнучкі логістичні схеми.

- Які вантажі зараз перевалюються через Усть-Донецький порт, і на який показник річного вантажообігу ви плануєте вийти протягом п'яти років?

- В даний час це сірка «Газпрому», вугілля і щебінь з розташованих в області кар'єрів і шахт, добрива з «Куйбишевського азоту». Ці вантажі історично тяжіють до порту. Розраховуємо на збільшення обсягів перевалки щебеню, залучення нових вантажів, як я вже говорив, зерна й цементу, а також, можливо, ліси. У більш віддаленій перспективі ймовірно і з контейнерами будемо працювати.

Очікуємо не раніше ніж через п'ять років вийти на перевалку вантажів в Усть-Донецькому порту в обсязі 5 млн тонн на рік.

- У чиїй власності перебувають земельні ділянки під розміщення промислових підприємств, і яка їхня загальна площа?

- Індустріальна зона розташована безпосередньо в межах порту Усть-Донецьк, і в даний час її загальна площа складає 50 га. Власником землі є наша компанія, проте ми ведемо переговори з адміністрацією Усть-Донецького району Ростовської області про розширення портово-індустріальної зони за рахунок муніципальних ділянок землі. Ми плануємо розвивати проект спільно з адміністраціями району та області, що дасть додаткові переваги, наприклад, з точки зору отримання пільг з оподаткування. Зараз ми готуємо відповідні пропозиції.

Я знаю також, що є плани у адміністрації на будівництво у припортовій зоні цукрового заводу і ряду інших підприємств, які зараз обговорюються.

- Які ви використовуєте схеми залучення інвесторів в портово-індустріальну зону?

- Ми розглядаємо практично всі варіанти: можемо увійти своєю землею в статутний капітал, можемо здавати в оренду ділянку або продати його. Все залежить від того, яке стратегічне значення для розвитку порту має той чи інший вантаж, яка наша роль в конкретному проекті.

Що стосується будівництва безпосередньо терміналів, то в кожному разі ми будемо визначати схему їх фінансування індивідуально з кожним інвестором індустріальної зони. Ми зацікавлені в довгострокових інвестиціях і тому готові йти на спільне фінансування даних проектів.

- Яким чином буде здійснюватися управління інфраструктурою загального користування в портово-індустріальній зоні?

- В Усть-Донецькому порту поки всю інфраструктуру, яка не є частиною терміналів, ми залишаємо за собою і, відповідно, відповідаємо за її обслуговування. А взагалі тут є кілька шляхів: часткова власність, створення керуючої компанії, учасниками якої будуть кілька власників.

Якщо говорити про РУП, то там автодороги і залізниці будує держава, вона ж бере на себе їх обслуговування в рамках державно-приватного партнерства.

- РУП є новим проектом, на відміну від побудованого за радянських часів Усть-Донецького порту. Яка готовність інфраструктури РУП на сьогоднішній день?

- Що стосується проекту створення «Ростовського універсального порту», то ми завершуємо його першу стадію, будуємо причальні стінки і термінали. Держава займається автодорогами і залізничними підходами, проте ми побоюємося, що пропускної здатності залізниці в наступному 2011 році може і не вистачити.

Втім, там є вже побудована в радянські часи станція Козача, яку потрібно тільки розконсервувати, а крім того, планується побудувати нову припортову станцію. У 2011 році очікуємо початку фінансування проектів по станціях по лінії Федеральної цільової програми.

- Який обсяг вантажів перероблений в Усть-Донецькому і «Ростовському універсальному порту» за підсумками 2010 року?

- За підсумками 2010 Усть-Донецький порт перевалив 1,5 млн тонн вантажів, у 2011 році вантажообіг не зміниться, Ростовський універсальний порт перевалив 1,3 млн тонн, в 2011 році очікується 2 млн тонн.